Сільське господарство врятує Україну та забезпечить її майбутнє

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Таку думку висловив економіст Олександр Охріменко у статті для 112.ua.

Він переконаний: Україну люблять лякати, що вона стає аграрною країною або навіть сировинним придатком.

При цьому забувають сказати, що ЄС є найбільшим експортером пшениці і м'яса птиці в світі, а США – найбільший експортер кукурудзи в світі. Якби в Україні були б такі запаси нафти і газу, як у Росії, то Україна теж могла б бути світовим лідером на ринку експорту і продавати величезні обсяги нафти і газу на експорт. Але в Україні немає ні нафти, ні газу, але є інше багатство – це с/г землі, і потрібно зробити так, щоб посунути США і ЄС на світовому ринку зерна, ось тоді Україну будуть поважати у всьому світі та навіть побоюватися. Їсти всі хочуть, а хто годує світ, той і диктує свої умови. Тому варто тільки порадіти, що частка експорту продовольства в загальному експорті України за 2017 рік склала 45%, що на 17% більше, ніж в 2016 році. У світі є попит на продовольство, і Україна може цей попит задовольнити. Але, не все так просто.

В останні роки сільське господарство України успішно розвивається, і падіння виробництва в 2017 році це нормальне явище для сільського господарства. Але й цього можна було б уникнути, якби...

Для порівняння: врожайність зерна на сільськогосподарських підприємствах становила 45,3 ц/га, а врожайність зерна в особистих господарствах селян (сюди ж включають і фермерські господарства) усього 34 ц/га. Ось вам і відповідь, чому нижче. У 2017 році близько 27% всіх площ, засіяних під зерно, обробляли особисті господарства. Вони не мають ні техніки, ні грошей, ні достатніх навичок обробки землі, в результаті у них врожайність завжди нижча. Тому вони просто неефективно використовують землю.

Для того, щоб Україна могла виробляти багато і якісної с/г продукції, потрібні технології 21 століття, де більше праці машин, а не ручної праці, як це прийнято в особистих господарствах. Україна за рівнем врожайності тієї ж пшениці істотно відстає від Німеччини. І це при тому, що в Україні чорноземи, а Німеччина не може похвалитися такими землями. Зараз все вирішують нові технології, які включають правильну підготовку с/г землі до посіву, якісний посівний матеріал, обробку під час зростання і збирання врожаю з мінімальними втратами і подальшу переробку і зберігання. Це все інвестиції та інвестиції, без яких в Україні завжди буде врожайність нижча, ніж у Німеччині, незважаючи на чорноземи під ногами.

Всі ці розмови: "давайте кредитувати фермерів і селян" - це дурість і незнання елементарних основ світового аграрного бізнесу. Безглуздо давати кредити фермерам, якщо вони не можуть в заставу віддати с/г землю. Без застави фермер найчастіше не думає погашати кредит. Тому не дивно, що на поточний момент частка проблемних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів в Україні близько 60%. Просто їх не погашають. Хоча і банки не поспішають видавати кредити фермерам та одноосібникам. Все одно не погасять, не варто збільшувати обсяги проблемних кредитів. Але і кредитування с/г підприємства теж складно без нормального застави. У світовій економіці не буває кредитування с/г виробників без застави землі. Тільки застава землі більш-менш дисциплінує аграрних монстрів, щоб вони думали, як погасити кредит, а не як "кинути" банк.

Якщо вже робити реформи, то сам Бог велів в Україні серйозно зайнятися реформами у сільському господарстві. Україні потрібні хороші елеватори і порти, і овоче-і фруктосховища, не кажучи вже про масло - і молокозаводи. Все це і є те, що може реально зробити в Україні економічне диво. Судіть самі – якщо в умовах економічного хаосу і безладу, в якому живе економіка України після 2013 року, сільське господарство показало зростання, у той час як промисловість падає, це чи не найкраща ознака того, що може врятувати Україну і забезпечити її майбутнє.

за матеріалами agroreview

©2020 журнал Українська Родина. Всi права застережено. Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволено лише за умови прямого, відкритого для пошукових систем гiперпосилання на адресу матеріалу. Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламної інформації. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Web - ISSN 1819-9968; print - ISSN1819-995X. Ukraine, 02140, Kyiv-140, Revytskogo 44 app. 4. Template Design © JoomShaper.

Пошук