Пошук на поличках

Бувальщина

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

 Материнська любов... яка ж вона тендітна й всеперемагаюча! Саме такі думки навіює бувальщина, яку надіслав Микола Лукомець з села Деріївка, що на Кіровоградщині. Нехай вона буде для вас, любі матусі, гарним весняним подарунком:

 – Ти чому не береш квитка? – звернувся водій автобуса до хлоп’яти, – сьогодні ж неділя – не шкільний день. Тож, потрібно платити.

 Сергійко зіщулився, а личко його густо замалиніло:

 – Мама в лікарні. Хочу провідати, а грошей нема...

 – Виходь! – суворо наказав водій, – я не бажаю за тебе платити штраф.

 Хлоп’я підхопилося й попрямувало до виходу. Губенята малого судомив плач. Хтось із пасажирів запропонував скластися дитині на квиток.

 І одразу ж з рук у руки люди почали передавати монети. Завернули хлопця й передали водієві гроші. Автобус рушив до райцентру.

 Сергійко несміливо зайшов до палати... Стиха привітався. Темнокарі очі мамині засяяли радістю, коли побачили сина. Підвелася назустріч, стурбовано запитала:

 – Щось сталося, синку? Ти приїхав без Оленки?

 – Мамо, вона під вечір приїде, бо тобі коржики пече. Сьогодні ж у тебе день народження, то я сам хотів... Оленка не пускала, а я поза хатою – і до автобуса.

 Вітаю тебе, мамо! – і подав їй листівку та кілька галузок «котиків».

 – Ой, а я й забула. Дякую, – лагідно мовила мама, обіймаючи Сергійка.

 – Це мій меншенький,- пояснювала сусідкам по палаті. Десяте літечко пішло. Помічник! Єдиний мужчина в домі! Дочці вже чотирнадцять.

 – Мамо, пробач! Більше нічого не купив. Грошей, які збирав, вистачило лише на листівку.

 – Що ти, сину, твій прихід – для мене найдорожчий дарунок.

 – Я ще заспівати можу – це вчителька мені підказала: «Ти гарно співаєш, ось і подаруй мамі пісню».

 – Та це ж лікарня, Сергію, – жінка розгублено глянула на сусідок.

 – Співай, співай, Сергію, у мами ж свято! – озвалися ті, – і ми теж послухаємо...

 – Я потихеньку, – сказав Сергійко і в лікарняній палаті забринів дзвінкий дитячий голосочок:

 

«Рідна Мати моя, ти ночей не доспала...»

 

Жінки зачудовано слухали: одна з усмішкою, друга – зі сльозою. Навперебій дякували хлопцеві. Понадавали йому і яблук, і цукерок.

 Не хотілося хлопцеві залишати маму, але мусив... Бо до села далеченько. А він вирішив повертатися пішки. Соромився, що знову водій висаджуватиме його з автобуса...

*

Пошук

©2019 журнал Українська Родина. Всi права застережено. Повне або часткове використання матеріалів сайту дозволено лише за умови прямого, відкритого для пошукових систем гiперпосилання на адресу матеріалу. Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламної інформації. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Web - ISSN 1819-9968; print - ISSN1819-995X. Ukraine, 02140, Kyiv-140, Revytskogo 44 app. 4. Template Design © JoomShaper.

Пошук