журнал "Українська Родина"

Switch to desktop Register Login

Камелія - квітка осіннього сонця

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Одного разу бог кохання Амур, знудившись любов'ю богинь Олімпу та всіх земних жінок, звернувся до своєї матері Венери з проханням знайти йому істоту, якою міг би захопитися. Венера запропонувала йому пошукати на іншій планеті. Як тільки Амур прилетів на неї, то одразу ж почув цілий хор ангельських голосів. Ті звуки лунали з чарівного прозоро-синього, немов сапфір, озера, оточеного високими, примхливо вирізьбленими крижаними горами. А його береги були встелені блискучим, мов срібло, снігом. Ні яскравих квітів, ні зеленого листя - усі рослини немов із криги, що сяє мільйонами холодних діамантів. Чудесні звуки линули від чудесних жінок, жодна з яких не була схожа на земну. Амура вразила їхня краса. Ще ніколи нічого подібного він не бачив, до того ж ці жінки зовсім не помічали холоду довкола них. Вони звернули увагу на красу Амура, але не захоплювались ним. І скільки б він не пускав своїх стріл, жодна не потрапила їм до серця - усі залишались холодними та байдужими.

Тоді Амур у відчаї кинувся до своєї матері:
- Куди ж ти послала мене? Тут усе і навіть душі жінок з криги, вони не те щоб любити, навіть захопитися не в змозі. Така байдужість заслуговує покарання!
- Ти маєш рацію, синку, - заспокоїла Венера, - ці холодні байдужі істоти не заслуговують бути жінками, нехай вони зійдуть на землю й перетворяться на квіти, що не мають запаху та ніжності!
З того часу з'явилися на Землі кущі з блискучим, наче замороженими листям. Вони розквітають саме у той час, коли все живе заковує крига та покриває сніг.

Камелія - чарівна бездушна квітка, образ холодних і черствих почуттів, символ прекрасних, але безсердечних жінок, котрі не кохаючи спокушають та гублять юнаків.

Марі Дюплессі була справжньою красунею, нею захоплювався увесь Париж. І навіть люди, не знайомі з нею особисто, впізнавали її за букетом чудесних камелій, без якого вона ніколи не виходила в світ у дні театральних прем'єр. Двадцять п'ять днів на місяць вона носила білі квіти і п'ять днів - червоні. Чому так - ніхто не знав. Окрім камелій, Марі Дюплессі ніяких інших квітів не любила. Така незламна пристрасть дала підставу постачальниці квітів назвати Дюплессі «Дамою з камеліями». Згодом її так став називати весь світський Париж, а потім так стали називати всіх багатих красивих парижанок, котрі спокушали юнаків.

До Європи камелію в 1738-му році завіз монах-єзуїт Йосип Камель. Привезені ним зі Східної Азії дві квітки були поміщені у надто тепле приміщення, де загинули. Через два роки нові рослини камелії посадили у холодній оранжереї. Рослина не лише добре прижилася, але й зацвіла. Кущі камелії подарували дружині іспанського короля. Понад шістдесят років квітка охоронялась у королівських садах Іспанії та залишалась невідомою для інших країн, поки камелію не подарували австрійській імператриці.
Минуло небагато часу, і квіти японської камелії захопили багатьох садівників, кожен намагався стати володарем дивовижної рослини, не шкодували величезних грошей за один живець будь-якого сорту.
Найголовнішим місцем розведення камелії у Європі вважається північна Італія. Тут, у містечку Тремезин біля озера Комо, можна побачити цілий ліс з цієї рослини. Під відкритим небом у сприятливому кліматі дерева камелії сягають небаченого зросту і в пору щедрого цвітіння приваблюють безліч туристів.

Захоплення камелією зазнало таких саме метаморфоз, як свого часу пристрасть до тюльпанів у Голандії. Спритні люди не обійшли її своєю увагою, й вона стала зручною нагодою для наживи.
Багато завезених до Європи сортів тут так добре прижились, що ростуть у садах під відкритим небом десятки років. До таких унікальних дерев належить і камелія з саду заміського палацу короля Саксонії поблизу Дрездена. Її завезли з Японії ще в 1739 році. І відтоді хіба що злегка прикрита на зиму вона росте тут, щорічно даруючи безліч чудесних квітів.
Завдяки вічнозеленому блискучому листю камелію використовують для квіткових композицій. Коли настає пора цвітіння, то в японських храмах влаштовують свято ліхтарів. Свято триває кілька днів. Із сільської місцевості до міст привозять розквітлі дерева камелії, як у нас на Різдво ялинки, і продають їх на ринках. Дерева і кущі камелії садять у Японії в гаях довкола храмів, у садах багатих людей, і коли настає пора цвітіння, видовище з тисяч яскраво-червоних, чисто-білих, рожевих, строкатих квітів просто вражає своєю неземною красою.

Мало хто може собі уявити, що з камелією кожен з нас стикається чи не кожного дня. А все тому, що листя одного виду камелії має тонізуючі та лікувальні властивості.
«Якось на жовтій землі жив старий буддійський монах. Побачивши уві сні Будду, він так зрадів, що дав обіцянку день і ніч поститись й не спати. Але якось він не витримав і проспав усю ніч. Розгнівавшись на свої повіки, що закрились на сон, він вирвав їх і кинув на землю. На цьому місці виріс кущ, листя якого дають чудовий напій, що відганяє сон». Так, мова йде про кущ чаю, або камелії китайської (C. sinensis). Китайський поет VІІІ століття Ду Фу писав про листя цієї камелії: «Воно повинно мати зморшки, як шкіряні чоботи на ногах татарського вершника, загибатися, як губа буйвола, розгортатися, як туман, що з'явився у долині, та блищати, як озеро, ледве зворушене вечірнім ефіром». Вперше згадка про чайний напій з'явилася приблизно у 1725 р. до н.е. За легендою, до імператорської чашки з гарячим напоєм з подихом вітру потрапило кілька сухих листків камелії. Але обслуга не встигла замінити напій, як імператор вже випив його. Напій так сподобався монарху, що він назвав його своїм найулюбленішим напоєм. Він став приймати цей напій тільки на свіжому повітрі, для чого у саду було споруджено так званий «чайний будиночок». Відтоді такі невеличкі споруди стали неодмінним атрибутом китайського саду.

Рід Камелія (Camellia) налічує більше 200 видів. Це вічнозелені кущі та навіть дерева, які досягають 15 метрів заввишки (зростають вони в гірських районах Японії та Південно-Західного Китаю). Вони ростуть там, де взимку лежить сніг, а ґрунт кислий завдяки перепрілим органічним решткам. Тому для успішного вирощування цих рослин потрібно зважати на умови гірського клімату. Взимку оптимальною температурою вважають від 0о до 8о тепла, але не вище +12оС. Кущі витримують морози до -20оС, а деякі сорти навіть до -30оС, але легко пошкоджуються прямими сонячними променями у морозний день. Влітку в період росту оптимальною температурою є + 20-25оС. Восени для закладки бутонів обов'язкова температура нижча +15оС. Ось тому камелії прекрасно себе почувають на відкритому ґрунті у Західній Європі та у Північній Америці. В Україні деякі витривалі сорти камелії можна вирощувати у відкритому ґрунті у тих місцях, де температура не падає нижче -20оС, рекомендується прикриття від сильних морозів та яскравого сонця агроволокном. Для посадки обирають спеціальний кислий ґрунт на основі торфу з рН 4-5. Полив протягом року щедрий, не допускається пересушування зони коренів. Розмножуються квіти живцями. За правильних умов вирощування, рослини шкідниками і хворобами практично не уражуються.

Камелія культивується не лише заради квітів. З її насіння видобувають олію, котра в суміші з оліями лавра й герані входить до складу вишуканих японських помад. Відваром ароматного листя японки миють голову - це надає волоссю чудового блиску й шовковистості. Із коріння камелії виготовляють ліки від діареї. А деревина придатна для різьблення дрібних статуеток.
Згідно кельтського гороскопу період з 4 по 13 жовтня належить саме камелії. Люди, що народилися у цей період мають приємну зовнішність. Вони витончені, інфантильні, артистичні, граційні, але в разом з тим достатньо мужні.

Побутує помилкова думка, що камелії дуже примхливі кімнатні рослини. Але, судячи з умов зростання, це і не зовсім кімнатна рослина. І не кожен може створити оптимальні умови для неї. Краще вирощувати її у садку, на холодному балконі чи в зимовому саду. Існує більше 32-х тисяч сортів камелії найрізноманітніших відтінків, кольорів та розмірів.
Чудесна за формою й красою своїх, наче з воску виліплених, пелюсток, гладенького темно-зеленого міцного листя, камелія однак має вигляд штучно виготовленої, ніби неживої рослини. Але це оманливе враження, оскільки за таким образом штучності ховається ніжна тендітна рослина, доволі примхлива до умов зростання. І якщо навіть вона добре прижилася, зацвітає камелія тільки у справжніх професіоналів, у тих, хто зміг знайти підхід до цих прекрасних блискучих красунь.

Найпопулярнішою у квітникарів є камелія японська (C. japonica). Але багато прихильників і в інших видів камелій: наприклад, камелія сітчаста (C. reticulata) має квіти більше 20 см у діаметрі, а камелія гірська (C. sasanqua) зацвітає найпершою і є не надто вибагливою до умов вирощування.

Останнє редагування
Детальніше в цій категорії: Алича »
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі