журнал "Українська Родина"

Switch to desktop Register Login

Хто у світі наймудріший

Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Не бажай своїм дітям багатства, а бажай розуму - вчить народна мудрість.
Ну, з дітьми у нас усе гаразд, - розуму не позичати... Дочекались і внуків. Молодшенька ще тільки бавиться з ляльками
в школу, а її старший братик вже сьомий рік буде ходити до гімназії «дружити» з однолітками і паралельно вчитись. І схоже, що його особисті пріоритети розташовані саме в такому порядку. Наче і школа гарна, і по оцінках він не пасе задніх, але зацікавленості й наполегливості в навчанні щось не помічалось. І це мене дуже турбує, бо здається, що таких байдужих до обов'язкової науки дітей - більшість. Тому і вирішила поцікавитись, а як же «у них», і хто у світі наймудріший…

Такі дослідження проводяться Організацією економічного співробітництва і розвитку серед учнів загальноосвітніх шкіл в країнах, які в сукупності відповідають за 90% світового ВВП. Вони мають стратегічне значення, бо дозволяють проаналізувати ситуацію і порівняти знання школярів різних країн, а також спроектувати подальші напрямки удосконалення шкільної освіти.

Одним з найавторитетніших є тестування і рейтинг PISA (Program for International Student Assesment), що проводиться раз на три роки. Почергово перевіряються навики читання, знання з математики, природничих наук.
В 2006 році в тестуванні PISA з природничих дисциплін взяли участь близько 400 тисяч дітей з 57 країн світу. Пріоритет надавався використанню отриманих знань на практиці. Наприклад, яким чином бактерії сприяють карієсу? Чому уряди деяких країн заборонили клонування? Чи можливо заразитися ВІЛ при контакті з брудною водою? Яка діяльність людини може привести до змін клімату? Окремо перевіряють, чи цікавлять учнів наукові питання.

Найрозумнішими серед 15-річних виявилися фінські школярі. Друге і третє місце у їх однолітків з Гонконгу і Канади. Американці і росіяни показали рівень нижче середнього. Останнє місце у школярів з Киргизстану. Україна в цьому дослідженні участі не брала. Але готуйтеся - в 2009 році планується оцінювання знань і наших 15-річних школярів.
Ми маємо досвід участі в міжнародному тестуванні з математико-природничих дисциплін TIMSS (Trends in Mathematics and Science Study), яке відбулося в 2007 році. Воно проводиться раз на чотири роки. В закладах, відібраних організаторами, перевірялись знання  учнів 4-х і 8-х класів у більше ніж 50-ти країнах світу. Перші три місця посіли «азійські тигренята» з Сінгапуру, Тайваню, Гонконгу. Росіяни і американці показали знання вище середнього балу рейтингу, а українські школярі одержали бали дещо нижче середнього міжнародного рівня  (26 місце з 37-ми серед 4-х класів і 19 місце з 50-ти серед 8-х класів). Не будемо драматизувати ситуацію, бо ми брали участь вперше, але і задуматись є над чим.
Виявляється, що дві третини запропонованих завдань були поза межами української навчальної програми. Окрім цього, наші учні впорались з основними стандартними задачами, але не змогли використати свої знання в питаннях реального життя. Самі ж діти в опитуванні відзначили, що в школі вимагається механічне заучування формул і методів вирішення завдань і недостатньо уваги приділяється пізнавальній діяльності.

Цікаво, що на міжнародному рівні зафіксована пряма залежність між соціальним походженням школярів і їх успішністю. Кращі результати показали школярі, які мають вдома багато книжок, комп'ютер та Інтернет. (Серед іноземних учасників в середньому 70% учнів мають комп'ютер, майже половина з них користується Інтернетом. У нас ці показники набагато нижчі.)
Не знаю, скільки вітчизняних чиновників і освітян знайомі з цими результатами і які вони зробили висновки, а от американці дуже болісно сприйняли здобутки своїх учнів, бо розуміють, що втрачають позиції світового лідера. З 1957-го року, коли Країна Рад обійшла США в космічній сфері й запустила перший штучний супутник Землі, американці почали приділяти освіті підвищену увагу. Можна сперечатися про ефективність навчального процесу в американських школах, але в середньому 9 тис. доларів на одного учня в 2007р. і один комп'ютер в класі на чотирьох школярів - нам таке і не снилось!

Америка розуміє, що успіхи економіки, добробут майбутніх поколінь і конкурентоспроможність країни безпосередньо залежать від рівня освіти теперішніх учнів. Її президент Барак Обама наголошує на необхідності підвищення якості знань з  математики і природничих наук, які є основою технічного прогресу. Але для цього потрібно оновлення кадрів, бо більше 20% нинішніх студентів-математиків і понад 60% студентів-фізиків і хіміків навчають люди, кваліфікація яких не відповідає сьогоденню. Тому на подальший розвиток освіти і науки будуть виділятися ще більші кошти.
Суперниками США у розбудові економіки, заснованої на знаннях, є країни Євросоюзу, які почали готувати молодь до «ціложиттєвого навчання», а для цього потрібно «вчити вчитися». Зорієнтовані на це і розвинуті азійські країни: Японія, наприклад, поставила за мету загальну вищу освіту.

Схід і Захід -  разом?
Кожна країна по-своєму розставляє акценти в цьому питанні. Умовно можна виділити дві освітні системи - ЗАХІДНУ  і СХІДНУ.
В західній системі освіти (США, Канада, Австралія, Нова Зеландія) домінує індивідуальний підхід до учня. Школа намагається виховати особистість, здатну адаптуватися у соціумі. Родина піклується про матеріальне забезпечення і не втручається в цей процес.
Протилежний підхід в розвинених країнах Азії (Японія, Південна Корея, Сінгапур). Основою є групове навчання і вивчення академічних дисциплін, а соціальні навички дає родина.
Швейцарії і Англії ближча західна система, Німеччині - східна, а Китай скопіював радянську систему освіти середини 20-го сторіччя. Залишимо аналіз навчального процесу фахівцям. Ось деякі цікаві моменти у цій галузі в різних країнах.
ШВЕЙЦАРІЯ. Тут немає єдиної національної системи освіти. В залежності від того, в якому мовному регіоні знаходиться школа, навчатись можна за французькою, італійською, німецькою, швейцарською англійською і американською програмами.
АНГЛІЯ. Школи мають дуже насичену програму з академічних дисциплін, велика увага приділяється спорту. Вчителі роблять все, щоби дати знання кожній дитині. В англійських школах навчається до 10% іноземних учнів.
ШВЕЦІЯ. Тут багато хвалять дітей, навіть за сам факт виконання завдання. Діти з особливими потребами адаптовані в звичайний колектив. Оцінювання знань починається з сьомого класу. Вчитись ніхто не заставляє. Школа дає знання, а виховують батьки і суспільство.
НІМЕЧЧИНА. Педагоги перебувають в постійному пошуку нових шляхів розвитку національної освіти. Приділяється багато уваги «важким» підліткам, використовується система Макаренка.
ФІНЛЯНДІЯ. Впроваджується політика високоякісної освіти для всіх, тому освічених людей тут більше, ніж у будь-якій державі, а якість знань рівномірна по всій країні. Тільки у Фінляндії соціально-економічний стан учнів не вплинув на результати міжнародного тестування. Одним з пояснень високих результатів фінських дітей вважають культ читання, що формується ще в дошкільному віці. Тут діє мережа безкоштовних державних бібліотек, в яких пропонується доступ до Інтернету. В рамках загальної освіти діти можуть навчатись згідно гнучких шкільних навчальних планів і обирати цікаві для них предмети. Це розвиває і підтримує позитивне ставлення до навчання і полегшує його, а також заохочує прихід до школи молодих кадрів з новаторським мисленням. Для тих, хто не справляється з навчанням, обов'язкові додаткове спілкування з наставниками і консультації. Це стосується і учнів, і студентів. У фінських школах мають право викладати педагоги з університетською освітою не нижче магістра. Заробітна плата невелика, але конкурентоспроможна серед академічних професій.
АМЕРИКА. Тут вчать дітей думати незалежно, сперечатися, аргументуючи свою точку зору і не нав'язують офіційну.  Навчання йде «по спіралі» - матеріал, наприклад, 3-го класу, потім вивчається на більш складному рівні в 4-му, 5-му і дитина, яка його раніше не засвоїла, може наздогнати інших. Кращих учнів відділяють від слабших, з кожним рівнем проводиться робота окремо. Є можливість розвивати творчі здібності дітей. В старших класах школярі можуть вивчати предмети, які їх цікавлять (при цьому зовсім не орієнтуються в інших). Школа виховує відповідальність і чесність. Класи «перетасовують», щоби навчити дітей адаптуватися в колективі. Вчителі не мають права сварити учня, навіть якщо він на те заслуговує, а особливо в присутності інших, щоби не знизити його самооцінку. 60% американських школярів не мають вдома столу для занять, бо батьки вважають, що дитина повинна вчитися в школі, а не вдома.
Спільне в освіті багатьох країн Заходу те, що вчити малечу починають дуже рано - в 4, 5, 6 років. Класи невеликі, тому приділяється увага кожному. В 11-14 років визначаються схильності учнів і вони обирають можливу майбутню професію. Навчання в школі може тривати до 18-19 років. Освітні заклади мають дуже  добру технічну і матеріальну базу.
Інші акценти в навчанні азійських дітей. В країнах, де філософсько-релігійне вчення Конфуція стимулює прагнення людини до самовдосконалення, існує культ освіти. Уряд слідкує, щоби вона була доступною для всіх. Класи великі, діти сидять по двоє і навіть по троє. Вчитель дає загальне завдання, а школяр, який відповідає перед всім класом і помиляється, наступного разу намагається вчити краще, щоби не стати посміховиськом. Ці країни традиційно в першій десятці рейтингів знань.
ЯПОНІЯ. Тут вміють і люблять вчитись. Перші екзамени маленький японець здає при вступі до престижного дитячого садочку, а далі - на кожному етапі навчання. Таким чином обирають найрозумніших, найталановитіших, найпрацездатніших, здатних здобувати освіту в кращих навчальних закладах, які відкривають шлях до престижної роботи. Щоби мати кращі знання і шанси, ніж майбутні конкуренти, ввечері після звичайної школи більшість дітей йде до платних репетиторських шкіл.
ПІВДЕННА КОРЕЯ. Один з найвищих в світі рівнів грамотності - основа економічного успіху держави. Школярів переводять в наступний клас незалежно від рівня знань. Оцінки стають важливими тільки в останньому класі, бо впливають на шанси вступу до «вишу». На час екзаменів розважальні заклади зачиняються раніше, щоб учні та студенти не відволікались. Батьки, які допомагали дітям готуватися  до іспитів вночі, мають право прийти на роботу пізніше.
Подальше навчання для корейців і японців настільки важливе, що випускник школи, який не зміг здати вступні іспити, має вибір: вчинити самогубство, стати безробітним або безхатченком, стати військовим або погодитись на низькооплачувану роботу, щоби мати на хліб щоденний. Ось чому тут суїцид як причина смерті підлітків стоїть на другому місці після автокатастроф.
Цікаво, що дівчина з дипломом має більше шансів вийти заміж, хоча, зазвичай, після одруження жінки не працюють.
 Дуже важливо, що традиційно тут виховується повага до старших, а тим паче до вчителів (більшість з яких - чоловіки). Талановитий педагог може бути популярнішим за політика, відомого спортсмена або співака.
КИТАЙ.  Попри те, що ця країна швидко розвивається, багато родин не мають умов для повноцінних занять своїх дітей, тому батьки навіть йдуть з дому щоби не заважати, коли їхнє чадо вчить уроки.

Перечитавши масу цікавого матеріалу на цю тему, визнаю, що ініціатори реформи нашої системи освіти спираються на багатий світовий досвід. Але там, де розуміють першочерговість освіти для економічних успіхів країни, її добре фінансують і держава,  і спонсори.
Мудрим ніхто не вродився, а навчився, тому хочеться, щоби наші діти і внуки одержували якісну освіту. І мріється про грамотних і відданих своїй справі вчителів, як в Японії і Кореї; технічно оснащені класи, як у розвинутих країнах світу; загальний високий рівень знань, як у Фінляндії. І щоб при цьому дитину просто любили, як в Туреччині; давали можливість повірити в себе, як у Швеції; щоби виховати громадянина, який має власну думку і може її обґрунтувати і відстояти, як в Америці; і при цьому вміти працювати в команді, як «азійські тигренята». І щоби зусилля школи і власний позитивний приклад батьків заклали до юних голівок загальнолюдські цінності. Тоді, як про це клянуться кожного дня перед початком уроків турецькі школярі, наші діти мають шанс стати чесними, правдивими, будуть старанно вчитись, захищати молодших, поважати старших і любити свою країну.
Залишається сподіватись, що так і буде!


Останнє редагування
Детальніше в цій категорії: Міжнародна школа «Меридіан» »
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі